Середній час експлуатації розподільчих мереж електроенергетичного сектору складає понад 40 років, досягаючи 60-85% рівня зносу. При цьому споживання електричної енергії усіма категоріями споживачів зростає із року в рік, проте енергопостачальні компанії не мають необхідних ресурсів, щоб забезпечувати безперебійне, якісне та безпечне електропостачання для споживачів електричної енергії.
Угодою про асоціацію між Україною, з однієї сторони, та Європейським Союзом, Європейським Співтовариством з атомної енергії і їхніми державами – членами, з іншої сторони та Договором про заснування Європейського Співтовариства в частині впровадження Директиви 2009/72/ЄС та Програмою Уряду та стратегією сталого розвитку «Україна – 2020» передбачено вдосконалення існуючої нормативної бази тарифоутворення в енергетиці, зокрема перехід до стимулюючого тарифоутворення в сфері передачі та постачання електричної енергії.
Стимулююче регулювання (RAB-регулювання) – це система тарифоутворення на основі довгострокового регулювання тарифів, спрямованого на залучення інвестицій для будівництва та модернізації інфраструктури електричних мереж та стимулювання ефективності витрат електророзподільних компаній.
Стимулююче регулювання передбачає встановлення величини необхідного доходу в залежності від досягнення встановлених показників надійності електропостачання та якості обслуговування споживачів, а також мотивує регульовані компанії до зниження витрат.
Досвід розвинених країн свідчить про високу ефективність стимулюючого тарифоутворення в сфері передачі та постачання електричної енергії. Наприклад, Великобританії вдалося у 2 рази скоротити витрати електророзподільчих компаній та тарифи на передачу електроенергії за 15 років. У Румунії знос активів зменшився з 75% до 48% протягом 2004-2011 років (з часу запровадження нової системи тарифоутворення).
Мета впровадження стимулюючого тарифоутворення насамперед створить привабливий інвестиційний клімат для розвитку та модернізації об’єктів енергетики України. Це дозволить зменшити кількість і тривалість аварійних відключень, а отже підвищиться рівень якості та надійності електропостачання, знизяться технологічні втрати електроенергії. При цьому споживачі не відчують зростання роздрібних тарифів, скоротиться плата за приєднання до мереж нових споживачів та інше. Енергопостачальні компанії отримають можливість залучати дійсно масштабні інвестиції у розбудову галузі, а держава вирішить питання розвитку регіонів без залучення коштів із держбюджету, буде ліквідовано перехресне субсидіювання.
Діюча в Україні система визначення тарифів на передачу електричної енергії місцевими (локальними) електромережами та постачання електричної енергії по регульованому тарифу нині повністю себе віджила. Серед її недоліків основними є недостатній рівень залучення інвестицій в розвиток мереж, можливість зниження лише понаднормативних втрат електроенергії, далекий від досконалості механізм встановлення рівня витрат на виробничу діяльність енергокомпаній, відсутність фактичних стимулів для підвищення якості послуг.
Переваги від запровадження стимулюючого регулювання
Переваги для економіки України:
- створення привабливого інвестиційного клімату для залучення приватних інвестицій з метою модернізації інфраструктури електроенергетичної галузі;
- зниження інфляційного впливу галузі;
- підвищення енергетичної безпеки держави за рахунок підвищення ефективності витрат, збільшення інвестицій та зниження технологічних витрат електроенергії в мережах.
Переваги для споживачів електроенергії:
- підвищення якості (надійності) послуг з енергопостачання;
- зниження темпів зростання тарифів на електричну енергію.
Переваги для інвесторів енергетичних компаній:
- прогнозованість доходу, що забезпечує можливість залучення довгострокових інвестицій, у т.ч. на міжнародних ринках капіталу (в тарифі буде закладатися ставка норми прибутковості на інвестований капітал, визначена Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг);
- можливість розпорядження економією від скорочення операційних витрат;
- збільшення ринкової вартості компанії.
Переваги для енергорозподільчих та енергопостачальних компаній:
- збереження вигод (досягнутої економії) внаслідок підвищення ефективності діяльності в розпорядженні компанії;
- забезпечення необхідного обсягу фінансування інвестиційних програм шляхом залучення акціонерного та позикового капіталу; зменшення втручання регулятора в операційну діяльність шляхом встановлення фіксованих тарифів на передачу та постачання електроенергії на довгостроковий період.