Енергоефективість (40%) і відновлювані джерела енергії (30%) відіграватимуть найважливішу роль у зменшенні викидів CO2 до 2050 року, щоб протидіяти підвищенню середньої глобальної температури
(Міжнародне енергетичне агентство)
Що таке енергетична ефективність?
Простими словами, енергоефективність — це використання меншої кількості енергії для досягнення того ж результату. Це не лише економить ваші кошти, але й робить значний внесок у збереження довкілля та захист клімату.
Варто розуміти різницю між енергоефективністю та енергозбереженням. Якщо ви вимкнете світло, то заощадите енергію, проте почитати книгу вам не вдасться — це енергозбереження. Якщо ж замінити лампу розжарювання на світлодіодну, то вам вдасться і почитати, і використати для цього менше енергії — і оце вже енергоефективність.
Навіщо це потрібно? Варто розуміти, що енергія не береться нізвідки – в Україні вона виробляється переважно із викопного палива. Половину електроенергії до повномасштабного вторгнення росії постачали атомні електростанції, які в процесі роботи продукують тони радіоактивних відходів. Ще третина та більша частина тепла для опалення – результат спалювання викопного палива, що забруднює повітря і посилює зміну клімату. Тож чим менше енергії ми споживаємо, тим менше шкоди довкіллю завдаємо і тим легше буде поступово заміщувати брудне паливо більш чистими та безпечними відновлюваними джерелами енергії (сонце, вітер, біомаса тощо). А про те, як працює українська енергосистема, ми розповідали у відео Vox Ukraine.
По-друге, економія ресурсів – це ще й економія коштів і стосується вона не лише платіжок. Нинішні тарифи в Україні штучно занижені і компенсуються коштом державного бюджету – наприклад, за рахунок субсидій у вугільну галузь. Тобто витрачаються наші з вами кошти, просто у інший спосіб. І така ситуація не триватиме вічно і рано чи пізно тарифи зростатимуть, тож енергоефективні заходи допоможуть підготувати людей до вищих цін, аби вони не так сильно вдарили по наших гаманцях.
По-третє, енергоефективність – це одна із основ енергетичної політики ЄС, адже там активно націлені на зменшення свого впливу на довкілля та клімат. І Україна як майбутня членкиня Євросоюзу має грати за тими ж правилами, що й інші країни – тобто так само прагнути найвищих стандартів ефективності.
Ну і наостанок, енергоефективність – це ще й про наш із вами особистий комфорт. Адже кому не хочеться мешкати там, де з гарячого крану тече дійсно гаряча вода, а не ледь тепленька, а в зимові холоди вас не турбують холодні стіни й протяги. Не кажучи вже про те, що усвідомлювати своє дбайливе ставлення до довкілля та здоров’я людей приємно ще й для нашої совісті.
Енергоефективність на практиці
Енергія – в нашому випадку тепло й електрика – оточує нас усюди, тому й потенціал для розвитку енергоефективності можна знайти на кожному кроці: починаючи із побутових звичок і завершуючи перебудовою усієї енергосистеми країни.
На особистому рівні кожен та кожна з нас може знайти простір для енергоефективності. Найпростіше це побачити на прикладі побутової техніки – уся вона має маркування класу енергоефективності. Чим він вищий – тим менше енергії той чи інший пристрій споживає для виконання тієї самої роботи, що й інший прилад із нижчим класом. Та навіть зі старою технікою можна поводитися ефективніше: наприклад, розморожувати холодильник за потреби, нагрівати лише необхідну кількість води в чайнику чи повністю наповнювати пральну машинку, коли перете одяг.
Крім цього, є ще й заходи із термомодернізації – різні способи покращити своє житло так, щоб воно краще зберігало тепло взимку чи прохолоду влітку. Це заміна вікон на більш ощадні, утеплення вхідних дверей, встановлення спеціальних систем вентиляції тощо.